Казали, в нас опадів нема,
Колись я і сам в це повірив.
Без снігу проходИла зима,
А влітку не пеклО без міри.

Щось накрапало
Восени і весною,
Але ж хіба це
Дощами назвеш?
Горя не знали
Без сумИ і з сумОю —
В відпочинку і праці
Щоденно й живеш.

Переконали
Себе і навколо:
Життя — то не пЕкло,
А дарований рай.
Що хотіли, те взяли,
Не помітили болю…
Та пройшовши далеко,
Зрозуміли з тобою:
В зливу чи в спеку,
Прохолодно чи тепло—
Додому вертай.