791 Ukr

Тарас заповів і я маю право
Подбати про тіло, поки живий.
Воно носієм плану Божого стало,
Зліплене з праху душу прийняло,
В своєрідний для неї пОсуд земний.

Вогонь крематорію спростить ритуали,
Без церемоній в попіл збере
Те, що Михайлом колись називали,
Щоб з коханою в урні його поховали
Тоді, як з близькИми розлука прийде.

В обіймах тієї, що Господом дана
Генератором блага і змістовних натхнень,
Прийме нас навіки планета-Мама
В єдиному місці і в той же день,
І Батько зустріне в зоряних храмах
Під хори небесних пісень.