767 Ukr

ЗахвОрів онук, забігали діти,
Просять молитись до Володар’я сил,
Не помагають приписані ліки,
Тому і турбують родинний тил.

Як тривога — бігом до Бога,
В Ньому потребу маю і я.
Коли не до Нього, тоді до кОго?
Адже звідкись пульсує джерело Життя.

До байдужих здоров’я «саме приходить»,
Вони так вважають — немає Творця,
Віра на краще ніколи не шкодить,
Особливо в ОпÍку — без меж, без кінця.