Наші дві долі-трикутники
Утворюють зірку Давида —
І такі накладки в стосунках трапляються.
Не ненависть в них, не ревність і не огида,
А вірність, кохання і щем уживаються.

Не рвуться вони до вершини відразу,
Спотикаючись по схилу.
Чекають екстазу
В повноті дозрілого,
Щоб зненацька наткнутись на милу,
І ненароком зустріти милого.

Мені невідомі ваші фантазії,
І яких ви тримаєтесь рамок,
А в нашій геометричній оказії
Видався чудовий ранок.