До моря їдуть за відпочинком
Знімати напругу буднів
Поза роботою і власним будинком
З поправками на ворогів і найкращих друзів.

Розрухати кволих, заспокоїти втомлених,
Дітям набігатись, старим посидЇти,
Підбадьорити осоромлених,
В надто яскравих вогонь пригасити.

Хвилі, як посередники
Між водою і сушею,
Звісно ж, за участю неба,
Заберуть непотрібне,
Дадуть необхідне,
Приймаю, як є, ні до чого не змушую —
Очистять мене і згадають про тебе.