Замахав би руками
І полетів —
Не з моїми гріхами
Не з вагою гріхів.
Небо для ластівок
І соловʼїв.
Куди там мені
За птахами.

Згадав про ворОн,
Коршунів зі стервятниками.
Їх вважають злом,
Розбоїв учасниками.

А чим я гірший?
Можна їм, можна й мені,
Подумаєш, грішний.
Всі такі —
З дзьОбами, з пазурами.
Рідні мої,
Почекайте! І я з вами!