Чуже привабливе, своє надійне…
Спокуса пестить аж до центру щастя,
Добре, як сном до ранку покине,
А що, як звільнитись від неї не вдасться?

Нашепоче, що я особливий, —
Хай знають смЕрди, хто альфа-самець…
Від справжнього блага тікає зрадливий,
Швидкий і зненацька його кінець.

Вибираю зі своєю кріпачкою
Разом пробиватись до царства,
Ніж чужою багачкою
Стягнутись до нікчемного рабства.