Спалахнув і горю,
А міг би ще тліти і тліти.
Опинився на скелястім краю,
А може іще й полетіти?

Здається і так лечу,
Розділившись на безліч іскор,
Невидимим нервом над світом промчу,
Тихо,
Не здіймаючи вихор.

Хай вважають: «Нічого не сталося.
Подумаєш, жив. От Я живу! —
Усе навколо мені віддаАлося!
От йогО я іскрОю колись пронесу!»