Закоханий бачить у всьому любов,
Тривога — лише небезпеку.
Войовничий ще не всіх поборов,
МандрЇвник зібрався в дорогу далеку.

Ти і воїн, Давиде, і від страху тремтиш,
І подорожній — від Саула тікаєш,
НенавИдиш, кохаєш,
Кричиш
І мовчиш,
Плачеш у псалмах, співаєш.

Не постійно і не одночасно
(Багатьом тут не ясно)
Гірка і солодка вода
З одного б’є джерела.
Каламутне випадає в осадок.
На все свій час і порядок.