Уважне вухо почує слово,
Гострий розум розпізнАє й несказане.
Мислитель з собою веде розмову,
Щоб проявилось в думках навʼязане

Благом або бідою,
Свободою або гонінням.
Відповідальні не інші, а ми з тобою
За кров чи спасіння
Після нас поколінням.

«Я тут ніхто, винуваті політики», —
Для заспокоєння говоримо.
Не прийдуть до влади жорстокі намісники,
Якщо ми не погодимось, не дозволимо.