Погостювала і вчора відчула,
Що зі мною їй вже нецікаво.
Поцілунків і пестощів, ні, не забула —
Та для повноти мене їй замало.

Коханка з досвідом, як ні в кого,
З підборіддям піднятим, намагніченим поглядом
Не випустить свого, вирве в чужого —
Спішить за черговим потягом.

Її затримати не намагайся —
Циганський вітер кліткИ продуває.
Благослови і не ображайся,
Хай і наступний блаженство пізнає.

(Пісня пісень — Музі. 564-й також їй)