Наша мама знову одружилася,
Вітчим взявся за порядок,
Зняв паска, щоб ми трудилися,
І погнав до грядок.

Життя ми розуміємо —
Працювати треба.
Хочемо і вміємо,
Тай нивка наша щедра.

Біда — п’янИці і розбійники,
Татові товариші.
Як і він, грабіжники,
Деспоти в душі…
Трохи ще потерпимо,
А потім поглянемо.
Якщо не схаменеться,
Раніше бажано,
Мама розведеться,
Або ми повстанемо.