Голкіпер, команди щит,
Уникає гри і соромиться,
Нерухомо стоїть
Коло штанги воріт,
А м’яч нехай собі котиться.

Засвистять трибуни, заулюлюкають —
Вороги від радості, свої від ганьби.
Безучасного зрадника замінити змушують,
Обпльованим з поля піти.

Неприятелі кепкуватимуть, обминатимуть друзі.
Думав, щось значить — зневага натомість.
Та при всій навколо напрузі
Найбільше судитиме совість.