Гніздо бережуть, хоч пташкИ вилітають,
Доглядають, будують, а час забере.
За сенсом від старту тікають,
Щоб на фініші взяло чуже.

Чуже — то країна, родина і діти.
Їм передані гени.
Тому не сходиш зі сцени —
Майбутнє з минулим в’яжеш, щоб жити.

Сумнів інспектором часом загляне,
Розтривожить, проведе ревізію,
Наведе порядок з думками
І знов налаштує на місію.