Він на старість ховав заначку.
Особливо від жінки, дітей і онуків.
Щоб не підстежили — мав задачку:
Придивлявся до тЇней, прислухався до звуків.

Стороннього найчеснішого посвятив
Про місце незадовго до смерті,
Про нього сказати вдові попросив
Після того, як мав померти.

Не попередивши, переховав.
Надійно, ніхто не знайдЕ.
Несподівано Богу душу віддав.
Скарбу нема — хто й не шукав.
Перехитрив усіх, навіть себе.