502 Ukr
На чергову спробу рятувати мову
Реакція — нам російська не заважає,
Українська лояльність знову і знову
На ті ж граблі наступає.
Здалека почувши «нє панімаю»,
Зраджує раптом язик,
Тут же рідну свою забуваю,
До чужої я більше звик.
Виростають діти, а за ними онуки.
Будьмо готові, щоб не здивували,
Якщо незабаром доведеться почути
«Ми росіяни, бо наші батьки
Російською розмовляли».