377 Ukr

Зроозуміти б себе.
Навчитися б чути свій внутрішній голос.
Не той, що руйнує
Моє і чуже,
А той, що прямує
Від цяточки в космос.

Проклюнути б, продряпати б,
Знайти б слабинку в оболонці яйця,
Від нуля
У вічність потрапити б
І вийти б на простір без меж, без кінця.

Без інтуїції не обійтись.
Шепіт нутра і поклик ззовні,
Їхні Слова безмовні
В масштабах оцінять колись.