Ілюстрація до вірша 348

На рівень, що зоветься життям,
Знов воскресаючий в самоті переходить
З невідомістю сам-на-сам —
Така умова природи.

З клітини,
З зернини,
З яйця,
З водяного мішка,
А тепер — з тіла людини
На нОвий етап запрошує Гра.

Співчувають навколо,
Жаліють і плачуть,
Хоч і Віра доступна кожному,
Що в новому світі тебе побачуть —
Не в пеклі страждань, а в комфорті Божому.