341 Ukr

СЛОВО жар-птицею в сад залетіло,
До світанку, щоб ніхто не злякав.
Між листям думок на мить засвітило,
Полумʼяну пірʼїну в траві загубило —
Запрошення-натяк, щоб мрію шукав.

Не мета, а процес зігріває душу.
Стежить з-за рогу задоволений птах,
Як навколо за ним оглядатися мушу
В осмислених, сказаних, чутих словах.

Клич і ховайся
Та не згав моменту
В моєму похилому віці
Віддатись своєму студенту —
Мене дочекайся
На фінішній стрічці.