Невже й досі хтось вважає,
Що ми винуваті?
Росія нас вбиває,
Бо забороняє
З нею воювати.

Хтось під ворюга ляже.
«Подумаєш, — скаже, —
Какая разница?
Перейшли б на російську.
Я і сам говоритиму.
Замінив би українську
На їхню пісню.
Хоч слугою, хоч рабом,
Хоч зі схиленим чолом,
Але ж житиму».

Воно прийшло «визволяти».
Нищити і відбирати.
Така його любов
До сиріт і вдов.