Поспішив би на допомогу,
Та своїх вузлів вистачає.
Про власну тривогу,
Тільки і знаю.
«Тобі,— кажуть, — добре,
Нас болить, тебе ні.
Тебе не торкається горе,
А ми у лайні».
Тому виявляється раптом:
Застудженим з нежиттю
Прислуговують з легкістю
Хворі раком.
