289 Ukr

Покаяння бачив
В кожного своє.
Хтось жаліє й плаче,
Хтось на святість плює.

На сповідь прийшов і хвалИться,
Думали грішник — насправді герой.
Кепкує над правдою, над добрим глумиться,
На вигляд тверезий, п’яний ковбой.

СмітИть мій ближній,
Шукаючи смерті,
Та радить Всевишній
Прибрати моє, відмити й протерти.