Ілюстрація до вірша 244

День — щока планети
Шукає світла, полум’я зорі,
Закутаного в вакуум, в тенетах,
Чи то внизу, чи то вгорі.

Тримаючись за руку сонця,
Щоб не зірватись з кладочки орбіт,
Земля шукає в просторі віконця,
Не зупиняє свій політ.

Коли ж нарешті вздріє
Намічену мету?
А сонце в танці гріє:
«Довірся, доведу».