228 Ukr
Нема основи, а майстрів багато.
І заплАтять кожному за простій.
Та знаходжу, що й сам винуватий,
Хоч я тут ніхто, і проєкт не мій.
Найкраще сховатися за чужими спинами,
Хай мастИть собі голову розгублений бос.
Мудрі мовчать, виглядають невинними,
Знають — за хвильку обІрветься трос.
Планету на волоску
За ніщо підвішено,
Та чомусь вину
І мені приписано.