Багато ровесників вже повмирало.
Живу преміальними, хоч і в кредит.
Значить зробив ще замало,
Триває політ,
Не стерся ще мій метеорит.

Як і кожна душа,
Прагну слід залишИти,
Згоріти дотла,
Але так посвітити,
Щоб побачили гори, міста і країни,
А сяйва могО не могли зупинити
Жодні фіранки, штори чи стіни.

Не впасти б зіркою ЛюцИфера,
Щоб все спопелити.
Не градом, не вихором,
А сонця промінчиком
Ніч просвердлити —
Торкнувшись кінчиком,
Хоч когось воскресити.