«Ще не вмерла Україна», —
В вишиванках дівчата співають.
Живе суверенна.
Закінчиться пісня під прапором,
Спорожніє сцена,
Вінки познімають.
Зіллються з натовпом,
Українського слова і не згадають.

А нема України,
Бо мова загарбника —
«Радная і настаящая, а тачнєє язик».
До гіршого зміни.
Українською
Жодного радника,
Повчають російською,
А народ і звик.

МАрять незалежністю —
За неї вмирають,
Та мови занЕдбаністю —
Її втрачають.