203 Ukr
Треба гріхи сповідати,
Докори совісті
Не затамовувати.
При свіжій свідомості
Сміття викидати,
Скарби зберігати
І пересортовувати.
Збитки відшкодувати
І вибачатись.
…Та хочеться знову спитати:
«А в чОму ж мені сповідатись?»
Як наповнює рай, не пекло,
А оточує золото й срібло,
Сповідатись справді легко,
А часто і не потрібно.