167 Ukr
Мовчки напружено осмислюю.
Відпочивають голосові звʼЯзки.
Сумління своє очищую,
Намагаюсь уникнути пастки.
Прийшло Слово, ожило тіло,
Заворушилось. Заговорив.
Не лише поділитись з ближніми закортіло —
В своїй же промові себе збагатив.
Не трачу енергії на марнослівʼя.
Собі наказую: «Добре все зваж!»
Аби не питати:
«Чи справді хотів я,
Щоб залИшився спати
Уст моїх страж?»