“Рубаха” в кровІ і пОрвана,
Недопита пляшка в руках,
Вмирати чи жити — «всьо равно»,
“Грудь” в орденах,
Голова в кущах.

І як ти з таким повоюєш,
Вбачаючи в ньому людину?
На бойні себе відчуєш –
Ніби м’ясо фаршуєш,
Стріляєш і ріжеш скотину.

Доводиться тимчасово
Озвіріти й самому.
Добровільно чи примусово
Долаючи втому,
Позамикати засови
Кордону,
Щоб повернутись додому.