Не зАвжди виходить, як хочеться.
Бажав би миру, а його нема.
Іноді просто чекАти доводиться,
Місяць за мІсяцем — і відступить зима.

Хоч і побита камінням страждАнь,
По-справжньому радість охопить глибока,
Сльозою закапає з ока,
Осолодить полин сподівань.

Тому, зібравшись iз силами,
Вірою в правду окрилені,
Не ослаблі в терпінні, не схилені
Переможемо! Жодних вагань.