Збираєш скарби для себе —
ДізнАються і за ними прийдуть.
Вдовольняєш чиїсь потреби —
Вдячні на руках понесуть.

Доля сама визначає,
Десь відступаєш чи вперед спішиш,
Зберігаєш, коли вистачає.
Просять — тоді віддаєш.

Якщо ж переповнений ринок
І нічого не треба нікому,
Значить настав відпочинок.
Можна й потрИматись дому.