329-7

З надією, що не забудуть,
За життя зводять пам’ятники
Хоча б в родині, якщо не повсюдно,
Щоб перехитрити часу маятники.

Залишити поглибший слід
І корисну естафету
Прагнули батько і дід,
Тож належить і сину поету.

Збирають спадщини,
Обростають багатствами
Не хлібом єдиним,
Чи золотими палацами,
Але й словом нетлінним.